До якого святого молитися, коли хтось хворіє

Чесна відповідь відразу

Церква ніколи не розподіляла святих за хворобами, як фахівців за розкладом. Немає списку, де онкологія закріплена за одним святим, а перелом стегна — за іншим. Святі — не комутатор, і молитва, сказана «не тій» людині, не губиться.

Ви можете звернутися до Бога безпосередньо, своїми словами, сьогодні ввечері, нічого не шукаючи. Це повноцінна молитва. Усе, що нижче, — це звичай і товариство, а не процедура.

Перегрін Лазіозі, і чому онкохворим називають саме його

Якщо ви шукатимете святого для людини з онкологією, вам постійно траплятиметься Перегрін. Люди мають на увазі саме його. Варто знати, ким він був насправді, бо історія тут не з солодких.

Він народився у Форлі, в Італії, 1260 року і починав як молодий чоловік, що кричав на вулицях проти Папи. Чернець, якого він збив з ніг, підвівся й сказав йому щось, що змінило його життя. Він вступив до ордену служителів Марії і більшу частину дорослого життя провів в одному місті, слухаючи сповіді.

У нього почався рак на нозі. Ногу мали ампутувати, і за переказом, що дійшов до нас, тієї ночі перед операцією він молився перед розп’яттям — і рана загоїлася. Він прожив іще тридцять років, і нога залишилася при ньому. Через це онкохворим і сьогодні, через сімсот років, називають його ім’я.

Він також, менш відомо, покровитель людей зі СНІДом і тих, кому сказали, що більше нічого зробити не можна. І те, і те випливає з тієї самої історії.

Інші, і за що їх насправді знають

Найтісніше з хворими загалом пов’язана Богородиця з Лурда. Святиня на півдні Франції приймає прочан, які шукають зцілення, з 1858 року, і Церква офіційно визнала там після дослідження невелику кількість зцілень. «Невелика кількість» тут і є суттю. Церква не оголошує зцілення легковажно.

Святий Каміл, італієць XVI століття, — покровитель хворих, лікарень і медсестер. Він був солдатом-картярем із раною, яка не гоїлася, і зрештою очолив чернечий орден, члени якого давали обітницю служити хворим навіть із ризиком для власного життя. Якщо ви колись були в католицькій лікарні, це частково його справа.

Святий Рафаїл — архангел зцілення. Його історія в книзі Товита, де він непомітно подорожує поряд із юнаком і повертає зір його батькові. Його просять майже в кожній молитві за хворих, іноді навіть не усвідомлюючи, хто він.

Святий Лука був лікарем, перш ніж написати Євангеліє, і є покровителем лікарів. Святу Риту просять у безнадійних справах, а хвороба часто стає саме такою. Святого Юду просять у відчайдушних випадках, і варто знати, що це не Юда Іскаріотський: люди постійно їх плутають, і саме через це плутанину його кличуть там, де здається, що надії немає.

Чого Церква не вчить

Вона не вчить, що знайдений «правильний» святий гарантує одужання. Не вчить, що людина померла, бо хтось молився не до того, або мало, або без свічки. Якщо вам кажуть інакше — це говорить людина від себе, а не Церква.

Вона не вчить, що святі замінюють лікарів. Орден самого Каміла тримав лікарні, а не каплиці замість лікарень. Практичне і молитовне завжди робили разом, і людина, яка молиться про зцілення і водночас приймає лікування, чинить саме так, як Церква чинила завжди.

Як це робити насправді

Назвіть людину. Скажіть, що саме з нею, простими словами, і попросіть те, чого хочете. Вам не потрібні ні формула, ні свічка, ні святий, що відповідає діагнозу. Якщо якийсь святий дає вам за щось триматися — тримайтеся, але ніхто не веде рахунок.

А якщо ви хочете, щоб молилася Церква, а не тільки ви, — для цього є інтенція на Месу. Ви називаєте ім’я і потребу, священик приносить Месу. Не обов’язково бути практикуючим католиком, щоб попросити, і у вас не вимагатимуть наперед нічого пояснювати.